Вс. Сен 26th, 2021

Історія Другої світової війни може дати нам багато корисних уроків – якщо, звичайно, уважно цю історію вивчати, а не перетворювати на поле битви далеких від реальних подій пропагандистських наративів. 

Один з таких важливих уроків – роль економічних факторів у військовій перемозі Союзників та роль економіки для перемоги у військових конфліктах (особливо, довгих, як у нас на Донбасі). 

Співвідношення ВВП країн Союзників та країн Осі (гітлерівської коаліції) під час Другої світової війни в усі роки конфлікту було на користь перших – загалом, в цьому і криється секрет їхньої перемоги.

Так, у 1939 році, на початку війни, сукупний ВВП Союзників (включаючи Сполучені Штати Америки та СРСР, які офіційно вступили в конфлікт з країнами Осі пізніше) перевищував сукупний ВВП країн Осі в 2,15 рази. Найгіршим для союзників співвідношення економічних потенціалів двох блоків було у 1940 – 1,58 раза. На кінець же війни, у 1945 році, ВВП Союзників більш ніж в п’ять разів перевищував ВВП країн Осі.

Рівень економічної мобілізації – частка військових видатків в економіці – під час другої Світової з обох боків був дуже високим та доходив до 40-60% ВВП. Саме так виглядає тотальна війна, коли всі можливі ресурси економіки використовуються для перемоги у конфлікті. У післявоєнні роки до мобілізації рівня тотальної війни наближався лише Ізраїль в часи Війни Судного Дня 1973 року – доходило до близько 25% ВВП військових видатків.

Для порівняння, останніми роками мілітаризовані США та Росія витрачають на військові видатки близько 4% від ВВП, більшість країн НАТО – менше 2% від ВВП. Україна витрачає на сектор безпеки та оборони близько 5% від ВВП, але з них власне військовими видатками можна вважати лише приблизно 3-3,5% ВВП. 

До початку війни з Росією, наша країна витрачала на оборону суттєво менше 2% від ВВП. Це, власне, й було однією з причин поганого стану наших Збройних силна початок конфлікту.

Головний урок, який нам варто з цього засвоїти – війни виграються ресурсами та спроможністю їх ефективно використати. За перемогами у війнах та за будь-яким успіхом країн, стоять сильна економіка та спроможний державний апарат. Саме їх розбудова є ключем до успіху України – в тому числі, і до перемоги в протистоянні з Росією.

Кожний успішний бізнес, кожне створене робоче місце, кожна гривня нової доданой вартості наближають нашу країну до перемоги у протистоянні з росіянами і до успіху на світовій арені. 

Кожен долар втрачених інвестицій, кожне недолуге урядове рішення, кожна корупційна схема, що роз’їдає державу зсередини, – навпаки, віддаляють нас як від перемоги, так і від можливості стати успішною країною. І це не просто слова, сказані у повітря, – за ними стоять холодні цифри співставлення економічних потенціалів нас та Росії, ВВП якої перевищує наш в 10 разів, при різниці в населенні лише в 3,5 рази.

Наша майбутня перемога – в яку я щиро вірю і в міру своїх сил намагаюся наблизити – кується не на полях фейсбучних чи медійних баталій, і навіть не в окопах лінії розмежування на Донбасі. Вона кується в тилу українським бізнесом, який попри всі проблеми інвестує в розвиток виробництв та створення нових робочих місць. 

Вона кується тими політиками та державними діячами, які продовжують боротися (хтось у владі, хтось в опозиції, хтось у вимушеній відпустці) за реформування країни та подолання хворобливої української корупції. 

Кінець кінцем, вона кується тими чиновниками, які чесно та сумлінно виконують свою роботу, і на яких тримаються залишки нашого розваленого корупцією та політичним хаосом державного апарату.

Після річниці завершення Другої світової війни хочеться побажати цим людям, щоб у них все вийшло, як колись вийшло у Союзників, які зуміли перемогти країни Осі.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Статьи, публикуемые в разделе «Мнения», отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Source: liga.net

от tdadmin

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *