Кабінет міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт №6052, яким передбачаються зміни до державного бюджету-2021.
39,41 млрд гривень – саме на таку суму депутати пропонують збільшити видаткову частину. Серед пропозицій: 15 млрд грн – Укравтодору на Велике будівництво, 12 млрд грн – субсидії населенню, 4 млрд грн – “депутатський фонд”, 2,068 млрд грн – Міністерству охорони здоров’я, 4,09 млрд грн – Збройним силам України, 1 млрд грн – на програму реструктуризації вугільної галузі (погашення заборгованості шахтарям), 1,8 млн грн – на роботу Офісу президента, та інші.
Знову зрада? Чи може Україна дозволити собі такі розкоші?
Насправді, ніякої зради немає. Наразі план доходів державного бюджету перевиконаний. Основна причина – інфляція. Споживча інфляція складає 10,2% (у серпні), промислова – 46,5% (у серпні), а дефлятор ВВП перевищує 20%. Відповідно, податкова база номінально (по вартості) росте шаленими темпами. Як результат – збільшуються податкові надходження до державного бюджету. За оцінками CASE Україна, перевищення доходів, порівняно з попереднім планом, складе більше ніж 100 млрд грн за рік.
Було б дивно, якби українські популістично налаштовані політики не скористалась можливістю збільшити видатки держбюджету, маючи такі понадпланові доходи.Тому ситуація із переглядом видаткової частини в сторону збільшення – цілком прогнозована ситуація.
Але не варто забувати, що в України є великі проблеми з фінансуванням дефіциту бюджету.
Починаючи з березня, коли керівництво країни втрутилось у ціноутворення на газовому ринку і співпраця з МВФ знову опинилась під питанням, нерезиденти, які до цього з радістю інвестували в українські боргові цінні папери, різко змінили свої настрої. Як результат – Мінфін відчуває значні проблеми із залученням коштів на внутрішньому ринку. Проблема із внутрішніми запозиченнями на стільки гостра, що коштів не вистачає не лише для фінансування дефіциту, але й для виплати поточних внутрішніх боргів. Як наслідок, щоб обслуговувати внутрішні борги, Мінфін був змушений позичати за кордоном та використовувати накопичені на казначейському рахунку.
Тобто – з одного боку дохідна частина держбюджету перевиконується, а з іншого – у нас серйозна проблема із внутрішніми запозиченнями для фінансування боргових операцій та запланованого дефіциту.
Звичайно, у всякої влади є спокуса витратити додаткові надходження на внутрішні потреби для збільшення рейтингів. Але – що наразі робити із плановим дефіцитом бюджету, невідомо.
Тому збільшення видаткової частини держбюджету всього на 40 млрд грн в такій ситуації – прояв певної мудрості української влади. Тому що могли запропонувати витратити всі 100 додаткових мільярдів. Звичайно, ідеально було б, якби влада направила ці 40 млрд на зменшення дефіциту бюджету і погашення боргів. Але це не наш варіант. Маючи такі надходження, стриматися, щоб їх не освоїти, – дуже важко.
Насправді, багато чого залежатиме від розмови з МВФ, місія якого може початися в Україні 21-23 вересня. Тоді буде більш чітке розуміння, на що ми можемо розраховувати.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе “Мнения”, отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Source: finance.liga.net
Завдяки своєму таланту, завзяттю та відданості справі, Дмитро став невід’ємною частиною інформаційного ландшафту України на сайті Новини України. Його журналістська робота – це не лише розповідь про події, але й спроба змінювати світ навколо, роблячи його кращим та зрозумілішим для всіх.
