Найкращими пенсійними системами світу вважаються системи Нідерландів та Данії. Такий статус вже кілька років поспіль засвідчує щорічне дослідження глобального пенсійного індексу найбільшої світової компанії з управління активами Mercer.
Українська система, яка досі базується на радянській моделі солідарних пенсій, до рейтингу Mercer навіть не потрапляє. Це лише підкреслює ключову проблему пенсійного забезпечення в Україні: через старіння нації, міграцію та відсутність альтернативних варіантів фінансування пенсій, вже через 15 років у держави може не залишитися грошей для забезпечення життя українців похилого віку, заявляв минулого року прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Та чи лише Україна має подібну проблему? Ситуація з пенсіями у західних сусідів, які вийшли з соцтабору не набагато раніше, виглядає кращою: Польща, Румунія, Угорщина та Словаччина змогли побудувати цілком життєздатні моделі.
Як вони виглядають та з якими проблемами зіштовхуються?
Про це – у матеріалі LIGA.net.
Накопичувальні пенсії – панацея? Є нюанси і відмінності
Ми вирішили порівняти пенсійні системи найближчих сусідів України. У декого з них, наприклад, Словакії та Румунії пенсійні системи найбільш наближені до реформи, яку планують в Украині.
Для порівняння використовували дані за 2020 рік та враховували усі виплати: пенсії за віком, інвалідністю й інші виплати пенсійної системи.
У рейтингу Mercer країни розподіляються за сімома категоріями: A (тільки Данія та Нідерланди), B+ (Австралія), B (12 країн, у тому числі Німеччина, Нова Зеландія та усі скандинавські держави), C+ (шість країн, у тому числі, Франція, США та Великобританія), C (11 країн, включно з Іспанією, Італією та Польщею), D (вісім країн, у тому числі, Японія та Туреччина), E (означає, що пенсійна система є слабкою та тільки зароджується, країн з такою оцінкою немає).
Польща
Категорія в індексі Mercer – C: має деякі позитивні риси, але й великі довгострокові ризики/недоліки.
Кількість пенсіонерів: 7,8 млн (20,6% від населення)
Пенсійний вік: 60 для жінок, 65 для чоловіків
Необхідний стаж для виходу на пенсію: 20 і 25 років
Мінімальна пенсія €250 (46,15% від мінімальної зарплати)
Середня пенсія €512 (45,5% від середньої зарплати)
У Польщі діє обов’язкове пенсійне страхування для працівників та низки соціальних груп. Пенсії виплачує Заклад соціального страхування (ZUS) переважно за кошти відповідного фонду, що збирає внески (FUS). Пенсійні внески складають 19,52% від зарплати, їх робітник і роботодавець платять навпіл.
В Польщі існує дві пенсійні моделі. Перша – для народжених до 1949 року: вони отримують звичайні солідарні пенсії.
Друга модель – для народжених після 1949-го. Для них розмір пенсії залежить від розміру внесків. Також такі громадяни можуть обрати, куди скерувати внески з двох варіантів. Перший – всі внески надходять на особистий рахунок в ZUS. Другий – частина внеску (7,3%) йде на рахунок особи у Відкриті пенсійні фонди. Вони почали виникати у 1999 році внаслідок пенсійної реформи.
Цей варіант схожий накопичувальні пенсії, які планують запровадити в Україні. До них потрапляє 2,92% пенсійних внесків. Ще 20 років тому доля податку, що йшла до цих фондів, складала 7,3%.Обов’язково у них відраховують долю внесків людей, народжених після 1968 року.
Подписывайтесь на LIGA.Бизнес в Facebook: главные бизнес-новости
У 2020 році бюджет фонду складав 290,8 млрд злотих (€63,2 млрд). Цього замало. Внески складали лише 71% його річних доходів. Ще 25% (73 млрд злотих або €15,9 млрд) давала держава. Уже до 2025-го річний дефіцит фонду може скласти 77 млрд злотих, прогнозують у ZUS.
“Польща – не виняток. Більшість країн ЄС стикаються з дефіцитами систем страхування. В першу чергу, це виникає через демографічні зміни”, – пояснював віце президент ZUS Павел Ярошек.
З 2022 року Відкриті пенсійні фонди в Польщі хочуть ліквідувати у рамках реформи. Вона має впорядкувати пенсійну систему, заявляв голова державного Польського фонду розвитку Павел Борис. Понад 15,5 млн поляків, які мають там внески, зможуть обирати: перевестися повністю на солідарну систему чи перенести внески на Індивідуальний пенсійний рахунок (ІПР). Гроші з ІПР надалі будуть накопичуватися, але стануть повністю приватними. Це означає, що уряд не зможе перерахувати їх у державний бюджет. Уряд звинувачують у тому, що шляхом реформи він хоче знайти джерело фінансування. Адже при переході до ІПР 15% суми кожного внеску забере держава у якості комісії.
Подписывайтесь на LIGA.Бизнес в Telegram: только важное
Угорщина
Категорія Mercer: відсутня
Кількість пенсіонерів: 2,56 млн (26,5% населення)
Пенсійний вік: 64,5 роки
Необхідний стаж: 20 років
Мінімальна пенсія €71,6 (незмінна з 2008 року, 17,7% мінімальної зарплати)
Середня пенсія: €357 (35,9% від середньої зарплати)
З 1998-го до 2010 року в результаті реформи в Угорщині існувала трирівнева пенсійна система.
Перший рівень – розподільча або ж солідарна система (традиційний державний пенсійний фонд). Пенсійні внески працюючих угорців складають 10%.
Другий рівень – обов’язкові внески до приватних пенсійних фондів (накопичувальна система). До них надходило до 25% внесків, які фонди потім інвестували. У цих фондах накопичився ресурс, еквівалентний 10% ВВП країни.
Третій рівень – добровільні пенсійні накопичення.
У 2010 році через великий дефіцит бюджету (11%) та борги перед міжнародними кредиторами Угорщина націоналізувала кошти приватних пенсійних фондів і відмовилась від другого рівня. Так у країні залишились розподільчі пенсії та добровільні пенсійні накопичення. До 2022 року пенсійний вік в країні досягне 65 років. В 2019 році дефіцит пенсійного фонду країни складав рекордні 127 млрд форинтів (близько €355 млн). На це впливали демографія і підвищення пенсій.
Читайте также
Румунія
Категорія Mercer: відсутня
Кількість пенсіонерів: 5,1 млн (26,51% населення)
Пенсійний вік: 63 роки для жінок і 65 років для чоловіків
Необхідний стаж: 15 років
Мінімальна пенсія 155 євро (35,8% мінімальної зарплати)
Середня пенсія 307.8 євро (27,6 % від середньої зарплати).
Пенсійна реформа в Румунії відбулась у 2008 році. В результаті країна отримала систему з чотирьох компонентів.
– Державна пенсія на основі солідарної системи (на неї йде 10,5% зарплати).
– Накопичувальна пенсія в приватних фондах: обов’язкова для осіб у віці до 35 років та добровільна у віці 35-45 років. На них скеровують 6% від усього пенсійного внеску (10,5%). Вони поступають на індивідуальний пенсійний рахунок, звідки їх інвестують.
– Добровільна накопичувальна пенсія у приватних компаніях.
– Приватні пенсії, як додаток до трьох попередніх (добровільно).
Така система дає результат. Реальна дохідність накопичувальних пенсійних фондів є позитивною та значно перевищує рівень інфляції, йдеться в дослідженні USAID. Проте вона несе свої загрози. Міністр праці Румунії Ралука Цуркан вважає, що в ній закладена нерівність через різні терміни виходу на пенсію для різних професій чи категорій осіб. Також на це впливає величезний розрив між мінімальною і середньою пенсією. Зараз дефіцит пенсійної системи складає 16,7 млрд лей або €3,4 млрд.
“В пенсійній системі Румунії є бомба сповільненої дії. Є дослідження, яке показує, що якщо ми не виправимо хронічний дефіцит в бюджеті соціального страхування, купівельна спроможність [пенсійних виплат] раптово впаде”, – заявляла міністерка Цуркан.
Подписывайтесь на LIGA.Бизнес в Facebook: главные бизнес-новости
Словаччина
Категорія Mercer: відсутня
Кількість пенсіонерів: 1,4 млн (25,65% населення)
Пенсійний вік: 62,5 року (для чоловіків і жінок без дітей з 1956 р.н.)
Необхідний стаж: 15 років
Мінімальна пенсія: 334,3 євро (57,64% від мінімальної зарплати)
Середня пенсія: 464,6 євро (41,74% від середньої зарплати).
Пенсійну реформу у Словаччині провели у 2003 році. Результатом стала трьохступенеа система. Пенсійні внески складають 18% від зарплати брутто. Сама схема у чомусь схожа на румунську.
– Обов’язкове пенсійне страхування (солідарна система, 13% податку).
– Пенсійні заощадження (накопичувальна система, 5% внеску).
– Добровільне оформлення додаткових приватних пенсій.
Накопичувальні пенсії є добровільними і стосуються осіб до 35 років. Для тих, хто старше, накопичення стають обов’язковими. На цьому етапі розмір пенсій починає залежати від розміру внесків.
В результаті, платник отримує пенсію з двох фондів: солідарного та накопичувального. Ті, хто оформили накопичувальну пенсію, отримують приблизно середню пенсію по країні (близько 500 євро). Але й тут є проблема через демографію: до 2070 року дефіцит пенсійної системи може складати понад 7% ВВП країни.
Подібна система працює в Латвії з 2001 року. Відмінність у тому, що накопичувальні пенсії там – обов’язкові для всіх народжених після 1971 року. Як і в інших системах, внески з накопичувальних внесків інвестуються на фінансових ринках.
Чому пенсійні реформи часом провалюються
Спільна проблема для низки реформованих пенсійних систем Європи – необхідність фінансувати накопичувальні пенсії за рахунок розширення дефіциту солідарного рівня. Через це у Східній Європі останнім часом відбувається згортання пенсійних реформ, пояснював у інтерв’ю LIGA.net економіст Всесвітнього банку Олексій Случинський.
Разом із цим зміни часто торкаються і підвищення пенсій. Останнім часом багато країн стають “менш щедрими” в цьому питанні, пояснювала LIGA.net економістка Центру економічної стратегії Наталя Лещенко.
“Дедалі більше країн відмовляються від повної індексації пенсій у кращому випадку на користь індексації на інфляцію, каже вона. – Чехія, Угорщина, та Норвегія відмовилися від індексації на підвищення зарплати. Австрія, Португалія, Словенія заморозити механізм автоматичної індексації, залишивши її тільки для людей з найнижчим рівнем доходів. Словаччина підвищувала пенсії на фіксовану суму впродовж 2013-2017. Польща застосовує індексацію на інфляцію”.
Однак, як відзначають у Mercer, країнам, що планують масштабні пенсійні реформи, треба з обережністю ставитися до міжнародного досвіду.
“Порівняння систем, ймовірно, буде суперечливим, оскільки кожна система еволюціонувала з урахуванням конкретних економічних, соціальних, культурних, політичних та історичних обставин країни, – йдеться у звіті компанії. – Не існує єдиної системи, яка може бути пересаджена з однієї країни та застосована без змін до іншої країни”.
Матеріал опублікований в рамках спільного проєкту з компанією Ліга.Пенсія, яка входить до групи компаній ЛІГА. Партнер не впливає на зміст матеріалу.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Source: finance.liga.net
Завдяки своєму таланту, завзяттю та відданості справі, Дмитро став невід’ємною частиною інформаційного ландшафту України на сайті Новини України. Його журналістська робота – це не лише розповідь про події, але й спроба змінювати світ навколо, роблячи його кращим та зрозумілішим для всіх.
